- збуджений
- —————————————————————————————збу́дженийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
збуджений
Смотреть что такое "збуджений" в других словарях:
збуджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збудити. 2) у знач. прикм. Який перебуває в стані нервового піднесення; неспокійний, схвильований. || Який перебуває в стані підвищеної активності, інтенсивної дії. || Який виражає збудження (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
збуджений — [збу/джеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
збуджений — прикм. (який перебуває у стані нервового піднесення, напруження), схвильований, розхвильований, розпалений, розгарячений, наелектризований, сп янілий (від чого), п яний (від чого), хмільний (від чого); розбурханий, розбурканий, порушений (перев.… … Словник синонімів української мови
заводитися — о/джуся, о/дишся, недок., завести/ся, еду/ся, еде/шся, док. 1) тільки 3 ос. З являтися, робитися наявним де небудь, у чомусь, бути в наявності. 2) розм., чим. Купувати, діставати що небудь для власного користування. || Набувати собі, засновувати… … Український тлумачний словник
ажитація — ї, ж. 1) Хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху. 2) заст. Збуджений стан; схвильованість … Український тлумачний словник
екситон — у, ч., фіз. Збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, пов язаний з утворенням пари електрон – дірка … Український тлумачний словник
жар — у, ч. 1) Розжарене вугілля, що горить без полум я. 2) Сильне тепло, що йде від чого небудь нагрітого або розжареного. || рідко. Те саме, що жара 1). Пашіти жаром. 3) розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. || перен. Про збуджений стан… … Український тлумачний словник
заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… … Український тлумачний словник
захвилюватися — ю/юся, ю/єшся, док. 1) Почати хвилюватися, приходити в збуджений стан, втрачаючи спокій, рівновагу; затурбуватися, занепокоїтися. 2) тільки 3 ос., без додатка і чим. Почати коливатися, приходити в коливальний рух; заколиватися, заколихатися … Український тлумачний словник
захоплений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до захопити. || захо/плено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. захо/плений, ного, ч.; захо/плена, ної, ж.Людина, яку взяли у полон, силою затримали, позбавивши волі. 2) у знач. прикм. Дуже радісний; збуджений,… … Український тлумачний словник
